Статьи о здоровье и медицине - Страница 1 Сортировать по: дате рейтингу

Згідно з офіційною статистикою, в Україні щороку стається 120-140 тисяч мозкових інсультів. Понад третина з них - у людей працездатного віку, і лише близько 10% осіб, які пережили інсульт, повною мірою повертаються до повсякденного життя, яке було до інсульту. Чому так? Фактично одразу після інсульту людина потребує комплексної реабілітації, чого, на жаль, в переважній більшості випадків в Україні не відбувається.

Залежно від причини, блювання у дитини може супроводжуватися головним болем, підвищенням температури, болем у животі, нудотою, слабкістю та дратівливістю.

Сьогодні мова піде про ліки для лікування варикозу (варикозного розширення вен) і тут на вас чекають деякі несподіванки.

Також поговоримо про методи лікування варикозу, чому ліки для лікування розширення вен не завжди допомагають.

На перший погляд здається, що цих ліків дуже багато і розібратися в тому, який із цих препаратів кращий, а який гірший, а який взагалі марне плацебо - людині непідготовленій неймовірно складно.

Те,що ви не знали про дебют шизофренії у дітей: роль канабіноїдів, розробка генетичних маркерів, складнощі диференційної діагностики та лікування.

"Шизофренія схожа на рак. Ніколи не можна сподіватися, що хворобу вдалося перемогти назавжди. Якщо рак одного разу оселився у вашому тілі, навіть якщо зараз він ніяк не дає про себе знати, - це все, це назавжди", - так починається книга-сповідь Michael Schofield, чия донька Джейн з раннього дитинства хвора на шизофренію.

У статті наведено аналіз випадків фатального церебрального ішемічного інсульту, які сталися у клініці невідкладної нейрохірургії нейросудинного профілю Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, а саме структури фатального (основна група) та нефатального (контрольна група) ішемічного мозкового інсульту, наявності факторів ризику, ролі окремих модифікованих факторів та поєднання різних факторів при виникненні церебральної катастрофи, особливості перебігу фатального інсульту, безпосередні причини смерті хворих у стаціонарі.

Залежність від психоактивних речовин (наркотиків) - це хронічне захворювання, що проявляється в непереборному бажанні вживати наркотичні речовини, незважаючи на негативні соціально-медичні наслідки.

Відповідно до сучасних досліджень, залежність від ПАР є захворюванням центральної нервової системи: біохімія в активних центрах (рецепторах) мозку змінюється так, що потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною.

Уперше більшість людей вживає наркотики добровільно, із різних причин, але повторне вживання може призвести до змін у мозку, у результаті чого людина може бути не здатною опиратися інтенсивному потягу до ПАР.

Фармакотерапія безсоння часто полягає в призначенні бензодіазепінів, до яких може розвинутися толерантність, або інших седативних препаратів, спричиняючи тахіфілаксію (швидке зниження чутливості організму до діючої речовини), що негативно позначається на її терапевтичній ефективності.

До вашої уваги представлено огляд статті M. J. Kaplan «Treating chronic insomnia: an alternating medication strategy» видання Current Psychiatry (2023 October; 22 (10): 25-31), яка присвячена пошуку підходів до розв'язання згаданої проблеми.

Медицина, як і інші науки, що стрімко й динамічно розвиваються, знаходиться в стані постійного оновлення накопичених тисячоліттями знань, зміни колись усталених стандартів, повалення непорушних раніше догм та авторитетних тверджень. На жаль, окремі колеги геть-чисто забувають постулат про катастрофічний дефіцит знань, які регулярно не поповнюються. Бо недарма аксіомою є вислів: «Non progredi est regredi» («Не йти вперед означає йти назад», лат.). Сучасний лікар повинен добре орієнтуватися в неосяжному інформаційному океані.

Питання своєчасного коректного скринінгу та фармакотерапії ревматологічних хвороб незмінно турбують клініцистів усього світу, що обумовлено значною медико-соціальною значимістю захворювань як ревматичного, так і неревматичного генезу.

Відповіді на них значною мірою залежать від досягнень фундаментальних наук у галузях імунології, молекулярної біології та генетики.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) становлять 40% від усіх причин смерті населення більшості розвинених європейських країн. Водночас стресові ситуації як фактор ризику (ФР) ССЗ є постійними супутниками людського життя. За силою свого впливу вони поділяються на екстраординарні події (війни, стихійні лиха) та рутинні щоденні неприємності.

Сьогодні стрес-реакцію розглядають як адаптивний механізм, спрямований на підтримку стабільності фізичного та психічного функціонування організму у відповідь на дію стресора. Проте стрес не завжди виявляється адаптивною реакцією. Надмірний стрес (дистрес) належить до патологічних станів .