Ішіас. Методи лікування запалення сідничного нерва

Опис хвороби та її класифікація

Запалення сідничного нерва діагностується досить часто. Які фактори його викликають? Подібні захворювання виникають через вплив негативних чинників (охолодження чи інфекції) на нерв, його втягування в запальний процес за умови патології органів та оточуючих тканин.

Сідничний нерв вважається найдовшим серед інших. Він бере свій початок у куприку і простягається вздовж сідниці, ноги та аж до стопи. Якщо відбулося його защемлення, больові відчуття поширюються від поясниці до задньої частини стегна, до гомілки, п'яти та пальців на нозі. Коли подібне відбувається, це говорить про стиснення нерва, через що подразнюються нервові тканини. Часто компресія має місце в дисках хребта або грушеподібному м'язі.

Симптоматика запалення сідничного нерва: характер болю та його локалізація

Як уже було сказано вище при стисканні сідничного нерва починає боліти сідниця, відчуття дискомфорту іррадіює у ногу. В нижній кінцівці може бути сильний біль під час ходіння чи в спокійному стані. Больові відчуття в цьому випадку однобічні, вони відрізняються різким характером, ніби удар током. Деколи пацієнт також відчуває печіння в нозі, холод, поколювання та мурахи шкірою. Зазвичай неприємна симптоматика локалізується по внутрішній поверхні ноги: біль бере початок в зоні сідниці і опускається нижче коліна, поширюється на гомілку і рідше - на стопу.

Під час защемлення нервів майже не трапляється припухлостей або набряків кінцівок. Проте повсякчас знижується властивість ноги рухатися: її немов щось гальмує, рухи стають обмежені, відбувається втрата чутливості вздовж нерва і в'ялість м'язів.

Як лікується защемлення сідничного нерву

Як лікувати сідничний нерв? Різновиди терапії визначають першопричини виникнення хвороби. На питання, як слід діяти під час защемлення сідничного нерва, відповідь лише одна - звертатися до спеціаліста і проводити ґрунтовне діагностування. Окрім візуального аналізу та медичної діагностики, що проводиться шляхом обмацування тіла пацієнта, зазвичай призначається проходження повного обстеження:

ультразвукова діагностика органів малого тазу;

магнітно-резонансна томографія області попереку;

загальний аналіз крові;

рентген кісток тазу та попереку.

Найперші задачі терапії полягають у розслабленні м'язів, знятті запального процесу, покращенні кровообігу до нервових закінчень. В залежності від медичного заключення лікар робить призначення медикаментозного лікування. З цією метою використовуються нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи В та обезболюючі уколи.

Коли проведено повне обстеження, спеціаліст може порекомендувати, яким чином анестезувати сідничний нерв вдома. Деколи застосовуються фіксуючі пояси і корсети. Зарядка при запаленні сідничного нерва складається зі спеціальних вправ, котрі теж легко виконуються вдома.

Одначе правильна терапія защемлення в будь-якому разі вимагає комплексного підходу. Наприклад, ви можете ходити на мануальну терапію, масаж, ЛФК та фізіотерапію. Повну програму лікування призначають в індивідуальному порядку.

Обов'язковим етапом є відновлення, котре допомагає швидше поновити процеси обміну речовин в хребті, відрегулювати кровообіг та живлення тканин, а ще укріпити м'язовий корсет спини.

Як лікувати ішіас

Зазвичай найбільший дискомфорт пацієнтові спричиняє больовий симптом, і лікування ішіаса направлене не лише на усунення причин, які викликали його появу, а й на позбавлення від болю. З цією метою невролог призначає:

анальгетики для зменшення больових відчуттів;

міорелаксанти та спазмолітики (вони позбавляють від м'язових спазмів,

що викликають здавлювання нервової тканини);

нестероїдні препарати протизапальної дії, котрі лікують запалення та

зменшують біль;

вітаміни, які укріплюють функцію нервових волокон та покращують

провідність нервових імпульсів;

глюкокортикостероїди, що зменшують запальний процес та знімають біль.

Якщо говорити про ішіас, лікування медикаментозними засобами є важливим, проте позитивний ефект на стан здоров'я пацієнта мають і фізіотерапевтичні процедури:

терапія лазерним променем, що має знеболюючу та стимулюючу дію;

УВЧ-вплив слабким током ультразвукової частоти, який має стимулюючий

та зігріваючий ефект;

електрофорез - вплив слабкого електротоку та лікувального засобу на шкіру

в зоні запалення;

мануальна терапія;

лікувальний масаж;

магнітна терапія, що знеболює уражену ділянку, знімає запаленні

та зменшує набряки тканин;

акупунктура (голкорефлексотерапія).

Пацієнт з гострим болем потребує постільного режиму, аби уникнути подальшого подразнення нервових волокон та посилення запального процесу.

Під час ремісії величезну користь приносять особливі фізичні вправи. Під час ішіаса їх призначають для стимуляції процесів обміну в ослаблених м'язах, покращення кровообігу та зміцнення м'язової тканини.

Хірургічне втручання для лікування такої хвороби як ішіас застосовують у вкрай рідких випадках:

• якщо виражений біль не зменшується через півтора місяці активної терапії;
• при серйозних порушеннях функції органів тазу;
• якщо було виявлено доброякісну або операбельну злоякісну пухлину.

При своєчасному зверненні до лікаря прогноз зазвичай є сприятливим, пацієнт на тривалий час або й повністю позбавляється болю.

Профілактика ішіаса

Фізкультура є водночас лікуванням та профілактикою даної хвороби.

Основний принцип попередження недуги полягає у підтриманні рухової активності в поєднанні з укріпленням м'язів та еластичності зв'язочно-м'язового апарату нижніх кінцівок і попереково-крижового відділу хребта.

Варто уникати тривалого сидячого положення та довгого нерухомого стану. В першу чергу це стосується перукарів, стоматологів, офісних працівників і так далі. Для представників перерахованих професій дуже важливо час від часу відриватися від роботи, трохи рухатися і змінювати положення тіла.

Що можна робити вдома, аби не піддавати ризикам ваш сідничний нерв? Перш за все, потрібно усунути шкідливі фактори. По-перше, якщо ви багато часу проводите за письмовим столом або комп'ютером, важливо адаптувати цю робочу зону, щоб організму не було важко. Приміром, щоб не було зайвих вигинів в грудному чи поперековому відділах хребта, використовують спеціальні ортопедичні крісла чи просто кладуть валик під поперек. Але і в найзручнішому кріслі краще не засиджуватися.

Недопустимим вважається тривале статичне положення (протягом більш ніж півтори години). Важливо робити перерви та приділяти час легкій гімнастиці для м'язів попереково-крижового відділу хребта і стегон, хоча б п'ять-десять хвилин. Дуже корисною є вправа «гіперекстензія» (згинання-розгинання тулуба). Зазвичай її виконують на похилій лаві, одначе в домашніх умовах (якщо спеціальних засобів під рукою немає) цю зарядку можна замінити вправою «ластівка». Це впливає на легкість утримання постави, а також допомагає сформувати стійкий до навантажень м'язовий корсет. Не менш корисні вправи з низькоамплітудним присіданням, що підтримують статику поперекового відділу. Після гімнастики варто робити розтяжку, але в міру. Не можна допускати зайве перерозтягнення.

SymptomMe

Із джерела: https://symptomme.com